ЕМОЦіЯ..

Ну от приходжу я зі школи, блаблабла, їм яєшню... Стукає смс у телефон, щось типу: "Вибач ми не можем бути разом",

ну от горло тоді здавило якусь кульку тверду дуже... Ненавиджу яєшні, так же ж як і ті срані деруни, якими колись отравився... Тіло слабке, серце ще в гіршому стані... Що робити?? Це життя, вже не життя... А може... Та ну нах., вона і так страшна... Та кого я брешу - вона ідеал краси, а очі...чорні вуглинки глибокі як море... Усмішка - вона не ідеальна, але я люблю всі недоліки її, вони мені подобаються як ніщо інше...

Це напевне і є справжнє кохання, коли недоліки - ніщо.. Вона - тупа, дурна сука, та що вона знає.. Подумаєш непотрібне нікому дике стерво, ні не стерво - шльондра... Х.з., хто де і як, а головне скільки її ви...прошували на танець... Яка ж брехня оте життя... Все іду поріжуся, болю і так не відчуваю, нічого не відчуваю вже. Лише вітер холодний і льодяне відчуження життєвого м'яза в грудях. Наче виліз я збоку, а він стукоче ніби ще там є... Ненавиджу цю вилку.. Блін, ввігнати в око її, чи може в ногу щоб стати калікою на певний час.. А для чого? Заради чого? Заради еталону краси і оцього омріяного роками кохання? Та варте воно того... Варте, ЧУЄШ ВАРТЕ!!!!! Але не варте обдумання, що зробити... Не хочу думати, не хочу знати, не вірю... Але серце нагадує... Тріпоче, б'ється, як маленький горобчик, що випав з теплого гніздечка... Руки - цей паркінсон, що їх лякає уже не втримує ну виделки ні скибки хліба... Все розпливається.. Це яєшня?? Та це ригатня якась перемішана з фарфором чи то кусочками його... Блін, що я наробив... на землі лежить побита тарілка, разом ж нею жовта пляма тієї ригатні і все це зрошується дивною рідиною з очей... Що за каплі обкікають очі мої. можливо я все таки вколов себе в око? його немає? Та ні це не я колов, і не його немає... Що ж ти наробила падлюка... я не вірю... Потрібно перечитати все ще раз.. Можливо я заснув на секунду і за цей мікропроміжок часу мені наснився цей болючий кошмар... Я не вірю, потрібно перечитати... Можливо там і не те пише... "Вибач..бла бла бла..."

Ні(((((((((((((((((((((((((((((((((((

Що за... Я сліпий... Так я сліпий, і не міг це прочитати.. Не правда.. Не правда...Не ПРАВДА!!!!

Ненавиджу яєшню... Ненавиджу шматок м'яса в грудях.. Здається воно скоро перетвориться у відбивну, та мені все одно. Я сам же ж її бажаю з'їсти... Виблювати і нагодувати цим тебе шльондро, так тебе, ту через кого такі бажання і абсурдні думки прийшли в мою шизануту голову. Тепер вона така, бо інакше не знаю як це назвати. Хочу померти... Фізично... але перед цим, я вб'ю тебе, моє кохання....